"Морфій"

Морфій (Михайло Опанасович Булгаков)

   Я не скажу, що твір несе за собою якийсь глибокий сенс,але він є і досить своєрідний.

   Автор в черговий раз довів,що людина податлива різним спокусам,податлива навіть в зрілому віці.Він відобразив людину, як нікчемну істоту,яка не в стан боротися зі своїми мистецтвами і був правий.Важко зізнатися,але ми завжди стоїмо біля прірви,ми завжди ходимо по дуже тонкому льоду,балансуємо на гостре лезо.Людське життя-це вічна боротьба з тим,що може завести тебе в могилу завчасно.

    Це тематичне твір,де герой підсаджується на морфій і сам того не усвідомлюючи,стає морфіністом.Він,як будь-залежний,заперечує той факт,що його життя-це суцільне бажання задовольнити свої "незвичайні" потреби.Майстер непомітно вказав читачеві,що свої потреби потрібно вибирати дуже філігранно,якщо хочеш жити.Тут прекрасно показаний плавний перехід нормального життя в щось жахливе, страшне і гнане звичайною людиною.Він показав людський егоїзм і байдужість до оточуючих через виключне бажання героя отримати дозу морфію і нічого більше.Морфій-це перебільшений  образ абсолютно будь-якої залежності.Суть його полягає в тому,що залежність-це слабкість.Не так явно,але нею ми псуємо собі життя.Чим більше залежностей ми стаємо,тим легше нами маніпулювати,зім'яти і викинути в урну.

(с) Ілля Шацький