"Собаче серце"

Собаче серце (Михайло Опанасович Булгаков)

 Повість майстра,яка підвела мене до сумних,до потрібних,корисним і,думаю, пересічним думкам.На мій погляд,єдине,що відрізняє людину розумну від людини-фіґляра,від тварини,можна сказати, - це мета в житті.Людське життя наповнюється сенсом,коли з'являється велика мета,заради якої він проживає.Але саме людською її робить прагнення стати краще, підвищити планку.Життя без мети -  існування, жалюгідний тягар існування.Ти повинен віддавати звіт що ти хочеш отримати в кінцевому підсумку.Так, можливо не так відразу,але це потрібно, щоб перейти чергову ступінь градації.Я не скажу,що прийти до цього легко,але необхідно.Свого роду канва людського розуміння життя.Грань між людиною,якій є заради чого вставати вранці і лягати ввечері і незрозумілим хлопцем,який просто отримує дешеве задоволення дуже явна,що й казати.Життя людини сповнене турбот, у ній є цілі з-за яких,як наслідок,існують злети і падіння,є переживання і радості,в ній відчувається ритм чогось вічно рухається,це безперервний процес становлення своєї особистості.Підвищення планки і вихід із зони комфорту-це і є відмінність між людиною як особистістю і його просто назвою "людина".Я зізнаюся, що відчуваю їдке почуття відрази до людей,які не бажають розвивати свою особистість.Таких людей небезпечно тримати в близькому оточенні,адже вони непомітно,але впевнено затягнуть тебе в вир черні.

    Протягом усього життя будь-якої людини він буде мати проблеми.Будь ти багатий, або бідний-тобі не сховатися від складнощів буття.І єдиний дієвий метод справлятися з труднощами - вирішувати їх.Знаходь проблеми, які тобі вирішувати приємніше і пов'язуй з ними своє життя, нічого краще тобі не знайти.Автор підводить нас до банальної думки : "праця зробила з мавпи людини".

(с) Ілля Шацький